-
1 ride
In1) прогулянка; їзда; поїздка2) тривалість прогулянки3) дорога, алея4) верховий кінь5) група вершників6) фінансовий округto take smb. for a ride — а) уколошкати когось; б) вилаяти когось; в) пожартувати над кимсь, розіграти когось
IIv (past rode; p.p. ridden)1) їхати (їздити) верхи; скакати2) кататися верхи, займатися верховою їздою3) брати участь у перегонах4) їхати, їздити (на машині тощо)5) управляти, водити (автомобіль тощо)8) гнати9) перен. заїздити; затягати; заялозити10) іти, котитися11) бути придатним для верхової їзди (про грунт)12) рухатися; пливти; ширяти13) кататися; гойдатися14) носити; возити15) лежати; стояти; перебувати16) оволодівати, охоплювати, опановувати17) стояти на якорі18) тримати на якорі19) рухатися по орбіті; обертатися20) робити складки21) відокремлювати, відбивати (тварину від стада)22) служити в кавалерії23) зважувати разом з конем24) амер. імпровізувати (про джаз)25) амер., розм. пускати на самоплив; не втручатися27) суворо критикувати; лаяти; шпетити28) тероризувати29) розм. паруватися, покривати30) мед. неправильно сполучатися (про кінці переламаної кістки)31) брати участь у кавалерійському рейдіride away (off) — а) від'їжджати, поїхати; б) спорт. пливти поруч із суперником, не підпускаючи його до м'яча (водне поло)
ride down — а) загнати, вимотати; б) наздогнати верхи; в) вибити з сідла; г) топтати
ride out — а) прогулюватися (верхи, на велосипеді тощо); б) виходити із скрутного становища
ride over — а) відхиляти, відкидати; б) задавити; в) заїжджати, навідуватися
ride up — вибитися, з'їхати набік (про комірець, краватку тощо)
to ride for a fall — а) мчати щодуху; б) діяти необачно
to ride off on a side issue — а) ухилитися від відповіді; б) заговорити про другорядне
to ride (it) blind — діяти наосліп (необачно)
* * *I [raid] n1) прогулянка (на велосипеді, автомобілі, верхи); їзда, поїздка3) дорога, алея для верхової їзди6) перегони, скачки; автоперегони7) cл. прийом наркотику, ЛСДII [raid] v(rode; ridden)1) їхати, їздити верхи; скакати; їздити верхи; займатися верховою їздою; їздити верхи ( на чому-небудь); займатися кінним спортом; брати участь у скачках; займатися кінним полюванням (особл. на лисиць)2) їхати, їздити (у машині, на велосипеді, поїзді); управляти, керувати, водити3) (at) направлятися; направляти4) гнатиto ride a horse to death — загнати коня; затаскати, заїздити (нaпp., жарт)
5) іти, котитися, мати ( той або інший) хідthe car rides easy — машина йде легко; бути придатним для верхової їзди ( про ґрунт)
6) рухатися; плисти, сковзати; ширяти7) кататися, гойдатися; катати, качати; носити, возити8) спочивати, покоїтися; стояти, лежати9) долати, опановувати, охоплювати10) стояти на якорі (ride at anchor, ride to an anchor); тримати на якорі11) (on) залежати ( від чого-небудь); бути пов'язаним ( з чим-небудь)12) рухатися по орбіті; обертатися13) відокремлювати, відбивати ( тварину від стада)15) важити разом з конем; важити ( про жокея перед скачками)16) aмep. імпровізувати ( у джазі)17) aмep. пускати на самоплив, не втручатися; залишатися на місці ( про ставку в азартній грі)18) aмep. знущатися, потішатися ( над ким-небудь); висміювати, піднімати на сміх ( кого-небудь); суворо критикувати, сварити, шпетити, вичитувати; тероризувати19) утворювати складки; заходити на що-небудь інше; частково перекривати20) жapг. злягатися; "покривати"21) мeд. неправильно суміщатися ( про кінці зламаної кістки) -
2 cart
1. n1) віз, візок; двоколка2) екіпаж; колісниця2. v1) їхати (везти) на возі2) заст. возити на тачці3) розм. легко перемагати у грі; переважати* * *I n1) віз; візок; двоколка2) ( ручний) візок; тачка3) icт. екіпаж; колісниця4) карт, гоночний мікроавтомобільII v1) їхати возом [див. cart1]; везти возом2) icт. возити на тачці ( вид покарання)
См. также в других словарях:
трудныи — Трудный трудныи, ая, ое (1): Не лѣпо ли ны бяшетъ, братіе, начяти старыми словесы трудныхъ повѣстіи о пълку Игоревѣ, Игоря Святъславлича! 1. Переводы. Первые издатели: «Прискорбную повесть». Неизвестный автор XVIII в., О. Огоновский: «жалобную».… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
на — 1 (на50000) предл. I. С вин. п. 1.Употребляется при обозначении предмета, на поверхность которого направлено действие, движение с целью расположения, размещения кого л., чего л. на нем: платити... ѿ капи. и ѿ всѧкого вѣснаго товара. что кладѹть… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
слати — Слать слати отправлять, направлять кого л., что л. (1) Сего ради се азъ сълю къ вамъ пророкы прѣмудры и кънигъчия. Остр. ев., 215 об. (1056 1057 гг.). [Я]ко се слыша от мене фараонъ, ярости исполнися, рече ми тако: Како ли аз царя твоего хужши… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
да — 2 (421) союз 1. При однородных членах предлож. В знач. соединит. И, да: даите ми ѿ двора по ·г҃· голуби да <по> ·г҃· воробьи. ЛЛ 1377, 16 об. (946); пособи б҃а дѣлѩ по сиротахъ да попецалусѩ ѡ мнѣ. ГрБ № 283, 70 XIV; а коржанъ да моиши(н)… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
мочи — МО|ЧИ (ЩИ) (>2000), ГОУ, ЖЕТЬ гл. 1. Мочь, быть в состоянии (делать что л.): и послѣ||дь не могоша познати тѣла ѥго. СкБГ XII, 12в–г; азъ ти л˫агѹ на возѣ ты же могыи на кони ѣхати. ЖФП XII, 43б; да ѹбо како бы моглъ на большѹ злобѹ прострѣти … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
протруситися — ушу/ся, у/сишся, док. 1) розм.Проїхати, трусячись, на коні, на возі, у поїзді і т. ін. яку небудь відстань. 2) Труситися якийсь час … Український тлумачний словник
труситися — трушу/ся, тру/сишся, недок. 1) Хитатися, коливатися; дрижати. || Здригатися всім тілом. || Відчувати тремтіння тіла (від страху, холоду, хвороби тощо). || Дрижати, тремтіти (про руки, ноги, голову тощо). 2) перен. Відчувати страх, переляк;… … Український тлумачний словник
привезтися — везуся, зешся, Ол. Приїхати. Він ся на своїм возі привезе … Словник лемківскої говірки
